Джерело: https://osvita.ua/school/

Серед учнівських компетентностей, набуття яких передбачає реформа НУШ, є математична. Міждисциплінарна математика тісно пов’язана і з природничими, і з деякими гуманітарними науками, і з креативними галузями, і з практичним життям. Як спрямовує до успіху та, що «розум у порядок приводить»? Розкажуть журналісти проєкту «Навчаємось разом: дружня школа»

Упродовж 9 років Валентина Мержиєвська викладає математику в альтернативній домашній школі «Беркошко» (Київ), яку заснувала разом з однодумцями. Написала підручники з математики для 1–4 класів. А до того отримала ступінь магістра з інженерної механіки.

«Цього року я потрапила на роботу до видавництва, де мала справу з літераторами, істориками, з людьми, які здебільшого не любили математику в школі. І я зрозуміла, наскільки по-іншому організовую власну роботу. Легко обліковую час на певні види діяльності, краще планую, чіткіше тримаю дедлайни, тому що мені приносить задоволення прораховувати свої завдання наперед. Математика певним чином структурує спосіб усього життя», – ділиться педагогиня. 

Які ще soft skills (м’які навички) тренує найточніша з дисциплін?   

Основи фінансової грамотності

Рахувати й обчислювати, накопичувати та інвестувати, страхувати й передбачати – щоб поставити гроші собі на службу, слід «подружитися» з цифрами й розуміти закони, за якими вони «живуть». 

Досягнення цілей і відпрацювання проблем

Математика тренує здатність не опускати руки й долати перешкоди. Адже розв’язання задачі потребує зусиль. Знадобляться готовність до пошуку, багатоваріантність, уміння мислити широко та діяти нестандартно. 

«У свої книжки я навмисне включала задачі, які мають кілька рішень. У шкільних підручниках часто закладене тільки одне рішення в цілих числах. А в житті ми рідко маємо єдину правильну чи красиву відповідь. Коли ти отримуєш красиве рішення красивим числом, у тебе з’являється впевненість, що це правильно, але насправді все не так. Тож слід мати додаткову впевненість, яку потрібно черпати тільки з власного обґрунтування, що ти мав правильні засновки й логічні висновки», – каже Валентина Мержиєвська.

Уважність, наполегливість, відповідальність, точність, акуратність, натреновані математикою, допоможуть учням під час вирішення не тільки шкільних, а й життєвих проблем.

Дія за алгоритмом 

Задачі, що не потребують зусиль, відпрацьовують алгоритм, привчають діяти за схемою. Зазвичай мало хто любить розв’язувати однотипні задачки в школі, кажучи: «Навіщо?! І так все зрозуміло!» 

Та абсолютно кожна людина, чим вона не займалась би, у дорослому житті стикається з рутиною. Долати її «на автоматі» – безсумнівна перевага.

Здатність обґрунтовувати свою позицію

Правильні логічні й математичні рішення мають бути обґрунтовані: потрібно продемонструвати, на що спираєшся. Цікаво спостерігати, як це працює в геометрії, де часто рішення ти бачиш наочно, а вже потім домислюєш, як його довести. 

Навичка публічних виступів

Побудуйте вивчення математики на тому, щоб учні пояснювали одне одному вирішення складних прикладів – так вони чудово тренуватимуть уміння доносити власну думку на різний лад, а також структурувати свої висловлювання. Водночас це й приклад того, як для вивчення математики в молодшій школі можна застосувати діяльнісний підхід.

Психологічне здоров’я та емоційна стійкість

Американські вчені з Дюкського університету довели, що математичні обчислення допомагають регулювати емоції й долати тривожність і стрес.

Зони префронтальної кори, яка відповідає, зокрема, за мотивацію, емоційні переживання, емпатію та самоконтроль, «вмикаються» під час розв’язання деяких математичних задач. Побоювання помилок, гнів, страх, досада, прокрастинація – із цим допоможе впоратися математика.

Критичне мислення

«Якщо ви сильні в математиці, вас набагато складніше надурити, тому що ви вмієте ставитися скептично», – запевняє Барбара Оаклі, докторка технічних наук, авторка низки книжок і популярного онлайн-курсу з мистецтва навчання та бестселера «Думай як математик».

Аналізувати інформацію за допомогою логіки, вибудовувати послідовності, продумувати алгоритми, спостерігати, узагальнювати, шукати оптимальний шлях… Математика послідовно розвиває навички, які вчать міркувати – а ми переходимо від шкільних уроків до життєвих, від арифметики та рівнянь до планування кар’єри та виборів президента.

Завдяки математиці ми вчимося не домислювати, а оперувати точними термінами, не брати на віру, а розмірковувати, оцінювати й передбачати, керуватися здоровим глуздом, а не емоціями.

Розвиток фантазії, інновативності, креативності, гнучкості

Не варто сприймати математику як суто технічну дисципліну, адже це лише один із напрямів її застосування. Математика і творчість тісно переплетені: категорії закономірностей, послідовностей, пропорцій та симетрії – це про музику, живопис, архітектуру чи про математику? У часи античності піфагорійці помітили, що і музику, і космічні явища можна описати математично. Чарльз Доджсон, уславлений під іменем Льюїс Керрол, у своїх творах продемонстрував світові математичну красу через фантазії, легку гру слів та логіку. Альберт Ейнштейн уявляв себе фотоном і розмірковував, як його сприйме інший фотон: він описав цю частинку за допомогою уяви, а не чисел.  

«Математика вся ґрунтується на здивуванні. Коли на початку ти не знаєш, що отримаєш наприкінці. Коли драйвуєш у пошуку рішення, коли завдання розв’язуєш не за один день, а постійно крутиш у голові, коли б’єшся, а потім приходить осяяння, ти застосовуєш нетиповий хід – і задачу вирішено! Цей кайф і є найціннішим у вивченні математики. Я полюбила її саме за це переживання насолоди, коли ти таки знаходиш розгадку», – розповідає Валентина Мержиєвська і радить: викладайте математику через головоломки та квести, пробуджуючи цікавість до пошуку несподіванок і створюючи хвилюючі переживання. 

А Барбара Оаклі радить подивитися на рівняння та формули як на вірші: «Рівняння – це лише набір закодованих понять; у них, як і в поезії, є глибинний сенс».

Математика може здаватися складною, незрозумілою – цариною геніїв чи принаймні людей із вродженими здібностями до неї. Але це не так: нобелівський лауреат Річард Фейнман запевняв, що успіху він досяг саме завдяки наполегливим заняттям фізикою та математикою впродовж років, а зовсім не через вроджені таланти. Щодня наш мозок несвідомо виконує складні розрахунки, які дають нам змогу досягати успіху у великих і малих справах. Тож конструктивно буде прийняти той факт, що математичні здібності є в кожного з нас. А якщо математика ще не полюбилася, варто відшукати свої способи знайомства з нею. 

Марина Ніколайчук, журналістка проєкту «Навчаємось разом: дружня школа»

Цей матеріал було створено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Зміст публікації є виключно відповідальністю автора і необов’язково відображає погляди Європейського Союзу, Міністерства закордонних справ Фінляндії.