Джерело  https://osvita.ua/news/

Нещодавно Кабінет Міністрів вніс до Верховної Ради проєкт Державного бюджету на 2021 р. Що чекає освіту?

Декілька загальних показників. Порівняно з цьогорічним бюджетом заплановано збільшити загальні доходи на 92,24 млрд грн (9,4%) і загальні видатки – на 61,7 млрд грн (4,9%). Відповідно, дефіцит бюджету зменшується більш ніж на 30 млрд грн, або від 30,0% від загальних доходів у 2020 р. до 24,3% у 2021 р.

Зменшення дефіциту – це рух у правильному напрямі, оскільки держава має жити на ті кошти, які заробляє. Втім, є питання, чи вдасться досягти запланованих показників доходів з огляду на імовірне продовження пандемії та її негативний вплив на економіку, невирішеність проблем, які призвели до погіршення динаміки макроекономічних показників ще до початку пандемії, можливе збільшення тіньовизації економіки через зростання податкового навантаження.

З огляду на сумніви багатьох експертів з економічних питань бажано отримати від Кабінету Міністрів більш докладну інформацію про оцінки можливих ризиків і заплановані заходи щодо запобігання цим ризикам.

Загальні видатки на освіту плануються в обсязі 174 млрд грн або 3,9% очікуваного ВВП. Останній показник є істотно меншим, ніж передбачені Законом України «Про освіту» 7%, але значна частина освітніх видатків фінансується з місцевих бюджетів, які будуть сформовані лише після затвердження Державного бюджету. У цьому році ці показники становлять, відповідно, 140 млрд грн та 3,3% ВВП. Тож заплановане зростання видатків на освіту є вищим за очікуване зростання загальне видатків Державного бюджету і економіки.

За багатьма бюджетними програмами, які стосуються освіти, передбачено істотне збільшення фінансування. Зокрема, пропонується збільшити видатки загального фонду на:

• освітню субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам, яка є основним джерелом фінансування заробітних плат вчителів, на 23,4 млрд грн (29,6%) порівняно з бюджетом цього року;

• підготовку кадрів закладами вищої освіти, що перебувають у сфері управління МОН, та забезпечення діяльності їх баз практики – на 4,3 млрд грн (24,7%);

• підготовку кадрів закладами фахової передвищої освіти МОН – на 980 млн грн (25,2%);

• виплату академічних стипендій студентам (курсантам), аспірантам, докторантам закладів фахової передвищої та вищої освіти – на 427 млн грн (12,2%);

• підвищення кваліфікації наукових, науково-педагогічних та деяких інших категорій працівників – на 5,1 млн грн (15,3%);

• підготовку і підвищення кваліфікації кадрів у сфері охорони здоров'я, підготовку наукових та науково-педагогічних кадрів закладами фахової передвищої та вищої освіти сфери управління МОЗ – на 359 млн грн (26,1%);

• підготовку кадрів для сфери культури і мистецтва закладами фахової передвищої та вищої освіти сфери управління МКІП – на 229 млн грн (28,4%);

• надання освіти закладами спеціалізованої мистецької освіти – на 50 млн грн (26,3%).

Бюджет передбачає нову субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на заходи, спрямовані на боротьбу з пандемією COVID-19 та її наслідками під час освітнього процесу у закладах загальної середньої освіти. Її загальний обсяг становитиме 1 млрд. грн. Але є питання, чи закладено десь кошти на ті самі цілі для фінансування державних закладів професійної, фахової передвищої, вищої, позашкільної та післядипломної освіти.

Також заплановано збільшити загальні видатки на забезпечення організації роботи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, Національного агентства кваліфікацій, освітнього омбудсмена, державну атестацію та акредитацію закладів освіти на 65,5 млн грн (66,7%); державні заклади позашкільної освіти – на 85,5 млн. грн. (41,7%).

Відновлюється фінансування фонду розвитку закладів вищої освіти в обсязі 1 млрд. грн. Його фінансування було передбачено початковим варіантом цьогорічного бюджету, але через пандемію COVID-19 навесні було скасовано.

З огляду на жахливий стан матеріально-технічної бази багатьох ЗВО це дуже потрібний крок. Водночас скасовано кілька окремих програм розвитку, фінансування яких планувалося на цей рік, але було припинено через пандемію COVID-19. Зокрема, це створення Міжнародного центру підготовки пілотів на базі Національного авіаційного університету», реставрація староакадемічного корпусу ансамблю Братського монастиря по вул. Г. Сковороди, 2 у Подільському районі м. Києва, реставрація головного корпусу Львівського національного університету імені Івана Франка та деякі інші.

Істотно збільшуються субвенції на створення навчально-практичних центрів сучасної професійної (професійно-технічної) освіти (+50 млн грн), забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова школа» (+361 млн грн).

Вдвічі збільшується фінансування за загальним фондом на реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів» (до 1 млрд грн). Втім, у цьогорічному бюджеті на цю програму було передбачено ще 2 млрд. грн. зі спеціального фонду Державного бюджету. У проєкті на наступний рік таких коштів немає. Тому загальні видатки за цією програмою будуть меншими на 1,5 млрд. грн.

На жаль, не змінюється обсяг субвенції на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами (504 млн грн). А субвенція на покращення соціального захисту окремих категорій педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, обсяг якої у цьому році становив 2,2 млрд грн, взагалі проектом бюджету не передбачена. Тому зараз незрозуміло, враховані ці видатки в якійсь іншій бюджетній програмі чи взагалі скасовані.

Важливий нюанс. Проєкт Закону «Про Державний бюджет України на 2021 рік» передбачає підвищення мінімальної заробітної плати до 6000 грн з 1 січня і до 6500 грн з 1 липня 2021 року. Зараз перебуває на погодженні проєкт Постанови Кабінету Міністрів про внесення відповідних змін до посадових окладів, які встановлює Єдина тарифна сітка.

Відповідно до цих проєктів заробітні плати педагогічних і науково-педагогічних працівників у 2021 р. у середньому за рік мають бути на 29,8% вищими, ніж у 2020 р. Але приріст фінансування з більшості бюджетних програм є нижчим. Тому незрозуміло, яким чином має досягатися заплановане підвищення заробітних плат.

Найбільш очевидними варіантами є зменшення кількості працівників за рахунок оптимізації мережі та внутрішньої структури закладів освіти, зменшення розмірів додаткових виплат (надбавок, доплат, премій) педагогічним і науково-педагогічним працівникам, а також зменшення планової частки видатків на інші, крім оплати праці, статті, що фінансуються за відповідними програмами. При обговоренні проєкту бажано отримати від Кабінету Міністрів відповідні розрахунки і пояснення. Можливо, Уряд бачить якісь інші шляхи узгодження цих показників.

На жаль, з деяких програм зростання фінансування у проєкті не передбачено. Приміром, без змін залишається обсяг фінансування пільгового проїзду студентів закладів фахової передвищої та вищої освіти і учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти у залізничному, автомобільному та водному транспорті (18 млн грн). Але ж прогнозується зростання загальної кількості студентів та учнів. Перевізники неодноразово казали про заплановане зростання вартості проїзду. Тобто реальні видатки за цією програмою теж будуть зростати. І проблему з джерелом їх покриття все одне доведеться вирішувати.

Також залишаються на цьогорічному рівні (200 млн грн) видатки на забезпечення здобуття професійної (професійно-технічної) освіти за професіями загальнодержавного значення.

У цілому проєкт Державного бюджету передбачає істотне збільшення видатків на освіту. Але поки залишаються питання стосовно узгодженості пропозицій щодо збільшення заробітних плат зі змінами окремих бюджетних програм, за якими має фінансуватися основна частина оплати праці освітян.

Також є питання щодо наявності фінансування на оновлення матеріально-технічної бази закладів освіти, необхідного для того, щоб вони могли якісно готувати фахівців, здатних успішно розвивати сучасну економіку і забезпечувати сталий розвиток України.

Юлія Гришина, голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій.