4. Не лайте, а тим більше – не ображайте дитину в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: «Спасибі, ми обов'язково поговоримо на цю тему».

5. Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками та дорослими.

6. Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення – запорука гарного навчання.

7. Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не вгасне.

8. Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачити світ очима іншого – основа для взаєморозуміння.

9. Частіше хваліть вашу дитину. Хваліть словом, усмішкою, ласкою.

10. Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз – фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.

Рекомендації батькам

з успішної адаптації п’ятикласників до нових умов навчання

Будь - які перехідні періоди життя і діяльності дітей висувають специфічні

проблеми, що пов’язані зі зміною в організації навчальної діяльності у середніх

класах. Умови, які змінилися, пред’являють більш високі вимоги до інтелектуального і

особистісного розвитку, до ступеня сформованості у дітей певних учбових знань, дій,

навичок. Процес звикання до шкільних вимог і порядків, нового для п’ятикласників

оточення, нових умов життя розуміється як адаптація. Адже дитина в школі

адаптується не тільки до своєї соціальної ролі, але перш за все до особливостей

засвоєння знань у нових умовах.

1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і

обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.

2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини,

повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють

раптові зміни в поведінці дітей.

3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід

із конфліктів.

4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх,

виділити якісь особливі риси.

5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника,

шкільного психолога.

6. Не слід відразу ослабляти контроль за навчальною діяльністю, якщо в період

навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку. Привчайте

дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати

однокласникам і питати про уроки тощо.

7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.

8. Головне новоутворення підліткового вікового періоду – відкриття своєї

індивідуальності, свого «Я». Підвищується інтерес до свого тіла, зовнішності.

9. Зростає дух незалежності, який впливає на стосунки підлітка в родині, школі.

10. У дітей настає криза, пов’язана з бажанням здобути самостійність, звільнитися від

батьківської опіки, з’являється страх перед невідомим дорослим життям.

11. Бажання звільнитися від зовнішнього контролю поєднується зі зростанням

самоконтролю й початком свідомого самовиховання.

12. Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому батькам не слід залишати своїх

дітей без нагляду. Підліток дуже вразливий і легко піддається впливам як позитивним,

так і негативним.

13. Розширюється коло спілкування, з’являються нові авторитети.

14. Недоліки й суперечності в поведінці близьких і старших сприймаються гостро й

хворобливо.

15. У батьках підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів.

ПАМ’ЯТКА

БАТЬКАМ ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ

Створіть безпечну психологічну атмосферу дитині в її пошуках, де вона могла б

знайти розраду у разі своїх розчарувань і невдач.

• Підтримуйте здібності дитини до творчості й виявляйте співчуття до ранніх невдач.

Уникайте негативної оцінки творчих спроб дитини.

• Будьте терпимі до несподіваних ідей, поважайте допитливість ідеї дитини.

Намагайтесь відповідати на всі запитання, навіть якщо вони вам здаються

безглуздими.

• Залишайте дитину одну і дозволяйте їй, якщо вона бажає, самій займатися своїми

справами. Надлишок опіки може обмежити творчість.

• Допомагайте дитині формувати її систему цінностей, не обов’язково засновану на її

системі поглядів, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї поряд з іншими ідеями та їх

носіями.

• Допомагайте дитині задовольняти основні людські потреби, оскільки людина,

енергія якої скута основними потребами, рідко досягає висот у самовираженні.

• Допомагайте дитині долати розчарування і сумніви, коли вона залишається сама в

процесі не зрозумілого ровесникам творчого пошуку: нехай дитина збереже свій

творчий імпульс.

• Поясніть, що не на всі запитання дитини завжди можна відповісти однозначно. Для

цього потрібен час, а з боку дитини — терпіння. Вона має навчитися жити в

інтелектуальному напруженні, не відкидаючи своїх ідей.

• Допомагайте дитині цінувати в собі творчу особистість. Однак її поведінка не має

виходити за межі пристойного.

• Допомагайте дитині глибше пізнати себе. Виявляйте симпатію до її перших спроб

виразити таку ідею словами і зробити зрозумілою для оточення.

ПОРАДИ ПСИХОЛОГА

7 правил успішного батьківства

Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з

дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі ми маэмо труднощі та іноді

не впевнені, чи добре виховуємо своїх дітей. Однією з проблем, що

найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти

поводилися добре? Скористайтеся нашими порадами.

1. Подавайте дітям приклад хорошої поведінки

Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка - приклад для

наслідування.

2. Змінюйте ситуацію, а не дитину

Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей

місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.

3. Висловлюйте свої бажання позитивно. Кажіть дітям, чого ви від них

очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте. Та якщо ви чогось категорично не

бажаєте, формулюйте своє небажання чітко. Тому наступне:

4. Висувайте реальні вимоги

Запитуйте себе, чи відповідають ваші вимоги віку дитини, ситуації, у якій

вона опинилася. Якщо ви в принципі розумієте, що виконання ваших вимог є

гарним, та нереальним варіантом - думайте про компроміс. У чому ви можете

поступитися так, щоб можна було б бути впевненим, що дитина виконає те,

що ви хочете? Пояснюйте причину, яка впливає на ваше рішення. Прагніть

до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими -

використовуйте тактику переключення уваги.

5. Обирайте виховання без побиття та крику

На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться:

щоразу ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного

результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть

призвести до тривалих проблем емоційного характеру.

Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги

до інших. Пам'ятайте: людина може чомусь навчитися тільки коли спокійна,

задоволена чи радіє чомусь. Це стосується і дорослих також. Коли дитина

дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не

може достатньо глибоко усвідомити, за що і чому її покарано.

6. Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір

Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення.

Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи

що їсти. Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не

дорікатиме, що ви її постійно пригнічуєте.

7. Прислуховуйтеся до того, що говорить ваша дитина.

Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває. І головне - пам'ятайте, що любов є

найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов

позитивної поведінки дитини та взаєморозуміння.

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА ВИПУСКНИКІВ, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У ЗНО

Чому вони так хвилюються?

Сумніваються у повноті та міцності знань
Стрес незнайомої ситуації
Стрес відповідальності перед батьками і школою
Сумнів у власних здібностях: у логічному мисленні, умінні аналізувати, концентрації і розподілу уваги
Психофізичні і особистісні особливості: тривожність, стомлюваність, невпевненість у собі

Чим Ви можете допомогти своїй дитині в складний період підготовки та складання ЗНО?

Володінням інформації про процес проведення іспиту
Розумінням і підтримкою, любов'ю і вірою в її сили
Відмовтеся від закидів, довіряйте дитині.
Якщо школяр хоче працювати під музику, не треба цьому перешкоджати, тільки домовтеся, щоб це була музика без слів.

Участь у підготовці у ЗНО

Обговоріть, який навчальний матеріал потрібно повторити. Разом складіть план підготовки.
Разом визначте, «жайворонок» випускник або «сова». Якщо «жайворонок» - основна підготовка проводиться вдень, якщо «сова» - ввечері.
Проведіть репетицію письмового іспиту (ЗНО). Встановіть тривалість пробного іспиту (3 або 4 години), організуйте умови для роботи, при яких випускник не буде відволікатися. Допоможіть виправити помилки і обговоріть, чому вони виникли.
Організацією режиму (саме батьки можуть допомогти своєму одиннадцятикласнику найбільш ефективно розпорядитися часом і силами при підготовці до ЗНО)
Під час підготовки дитина регулярно повинна робити короткі перерви.
Домовтеся з дитиною, що ввечері напередодні екзамену вона раніше припинить підготовку, сходить на прогулянку і ляже спати вчасно. Останні дванадцять годин повинні піти на підготовку організму, а не придбання знань.

Як допомогти підготуватися до іспитів

Слово «іспит» переводитися з латинської як «випробування». Безумовно, іспити - справа суто індивідуальна, випускник виявляється один на один з комісією. І батькам залишається тільки хвилюватися за свою дитину. Чудово, якщо у батьків є можливість оплачувати заняття з репетиторами, але їх допомога тільки цим ні в якому разі не повинна обмежуватися. Саме батьки можуть допомогти своєму одиннадцятикласнику найбільш ефективно розпорядитися часом і силами при підготовці до ЗНО.

Допомога дорослих дуже важлива, оскільки людині, крім усього іншого, необхідна ще й психологічна готовність до ситуації здачі серйозних екзаменів. Погодьтеся, що кожен, хто, здає іспити, незалежно від їх результату, осягає найважливішу в житті науку - вміння не здаватися у важкій ситуації, а провалившись - вдихнути на повні груди і йти далі. Задовго до іспитів обговоріть з дитиною, що саме їй доведеться здавати, які дисципліни здаються їй найбільш складними, чому? Ця інформація допоможе спільно створити план підготовки - на які предмети доведеться витратити більше часу, а що вимагає тільки повторення. Визначте разом з дитиною її «золотий годинник» («жайворонок» він чи «сова»). Складні теми краще вивчати в години підйому, добре знайомі - у години спаду.

Прочитайте список питань до іспиту. Не соромтеся зізнатися дитині, що вже не дуже добре пам'ятаєте більшість розділів біології, хімії або будь-якого іншого предмета. Нехай вона просвітить вас з тих чи інших тем, а ви ставте питання. Чим більше він встигне вам розповісти, тим краще.

Обговоріть питання про користь і шкоду шпаргалок. У будь-якому випадку допомогти людині може лише та шпаргалка, що написана його власною рукою.

У вихідний, коли ви нікуди не поспішаєте, влаштуйте дитині репетицію письмового іспиту (ЗНО).

Малодолинський заклад загальної середньої освіти м. Чорноморськ

Батькам